Кредитно-модульна система організації навчального процесу

процес в інститутіВідповідно до вимог Болонської декларації в інституті запроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП), яка ґрунтується на поєднанні модульної організації навчального процесу та вимірі навчального навантаження студентів в кредитах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS).
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом сумування балів за поточне навчання, підсумковий контроль і наукову роботу. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.
Згідно з навчальним планом і в залежності від загальної кількості навчальних годин дисципліни, на поточне навчання відводиться 60% загальної кількості балів, на підсумковий контроль – 40% загальної кількості балів. Оцінювання знань студентів і розподіл балів за відповідними формами контролю здійснюється за поданими схемами, відповідно до дисипліни.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПАКЕТИ

ПОТОЧНЕ НАВЧАННЯ
Оцінка за поточне навчання тобто Поточний контроль систематичності та активності роботи студентів над вивченням дисциплін – визначається як сума балів за оцінювання відповідних форм контролю до яких належать: присутність на лекціях з наявністю конспекту лекцій, оцінювання рівня підготоленості до практичних занять, модульний контроль, оцінка за виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу дисципліни, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи.
Поточний контроль рівня знань здійснюється протягом семестру і загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 60 балів.

Об’єкти поточного контролю:
– систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
– якість виконання завдань для самостійного опрацювання;
– якість виконання модульних (контрольних) завдань.

Форми здійснення поточного контролю є:
– усні опитування на лекціях та практичних заняттях за контрольними програмними питаннями поточної та попередніх тем;
– мікроконтрольні роботи, які проводяться на початку практичного заняття;
– експрес-тестування за ключовими аспектами тем курсу, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття;
– оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань;
– перевірка практичних навичок розв’язання ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни;
– оцінювання ступеню активності студентів та якості їх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.
Оцінюванню поточного навчання підлягає:
– присутність студента на лекції або у випадку його відсутності з поважних причин наявність повного конспекту з пропущеної теми. Наявність лекційного матеріалу оцінюється від 0,25 до 1 балу відповідно до поданої схеми;
– оцінювання знань студентів на практичних або семінарських заняттях (мікроконтрольні, тестове опитування, усне опитування) з обов’язковим виставлення оцінки за заняття. Оцінка виставляється у відповідності до традиційної шкали оцінювання знань студентів і фіксується у Журналі ведення обліку знань студентів за семестр. Мікроконтрольні проводяться на початку заняття протягом 20 хв., наступна частина практичного заняття проводиться відповідно до плану робочої програми. В процесі опитування студентів викладач здійснює перевірку контрольних робіт. На кінець практичного (семінарського) заняття викладач виставляє оцінки за заняття і оголошує їх студентам. У випадку, коли студент усно відповідав на занятті і писав мікроконтрольну, за погодженням викладача, оцінка може бути виставлена вища по балу (на вибір або за мікроконтрольну, або за усне опитування). Оцінювання знань студентів за практичне (семінарське) заняття виставляється за схемою розробленою для даної дисципліни.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
У відповідності до загальної кількості годин відведених на дисципліну згідно з навчальним планом, визначається кількість модульних контролів, які проводяться у вигляді підсумкової модульної контрольної, перелік питань якої охоплює певну кількість змістовних тем, визначених робочою програмою. Кожний модульний контроль оцінюється за традиційною національною шкалою і за цією шкалою в Журналі ведення обліку знань студентів за семестр виставляється відповідна кількість балів.
При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля.
До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, відповідно до специфіки спеціальності, потоку, групи, рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися:
– теоретичні питання нормативного або проблемного характеру;
– тестові завдання;
– графоаналітичні завдання;
– аналітико-розрахункові завдання.
Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за дисципліну, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до студентів на початку семестру.
Максимальний бал за модульний контроль визначається згідно поданої таблиці у відповідності до дисципліни.
Перескладання модульних контрольних робіт з метою підвищення рівня оцінки не дозволяється.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
Обов’язковим елементом поточного оцінювання знань студентів є Індивідуальне навчально-дослідне завдання, яке оцінюється від 0 до 10 балів. Наповнення Індивідуального навчально-дослідного завдання покладається на відповідальність викладача, який веде лекційні заняття дисципліни.
Об’єктами контролю є:
– характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях;
– рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе;
– якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів;
– якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру.
Основними формами здійснення контролю є:
оцінювання рівня виконання письмових завдань самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів;
оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру;
перевірка дотримання графіка виконання завдань навчально-дослідного та прикладного характеру.

НАУКОВА РОБОТА
Для підвищення рейтингу студенти повинні займатись науковою роботою. Студенти, які брали активну участь у роботі студентського наукового товариства, студентського наукового гуртка за напрямком фахової підготовки, представляли свої наукові роботи на конференціях та конкурсах з дисципліни або суміжних дисциплін (якщо такі мали місце протягом поточного семестру), мають право додатково отримати від 0 до 10 балів до загальної оцінки підсумкового контролю успішності.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Підсумковий контроль знань студентів у відповідності до навчального плану може бути у вигляді екзамену або у вигляді заліку.

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ У ВИГЛЯДІ ЕКЗАМЕНУ
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчо використовувати накопичені знання.
Об’єктом підсумкового контролю знань є результати виконання усних і письмових екзаменаційних завдань.
Обов’язковою умовою підсумкового контролю є те, що у випадку завершення дисципліни формою контролю “екзамен” – екзамен повинен бути проведений. Складання екзамену у вигляді автоматичного виставлення оцінки за поточне навчання як стимул регулярного і ритмічного навчання – не допускається.
Допуском до екзамену є накопичена сума балів за поточне навчання. Мінімальна кількість балів, яка є допуском до екзамену становить 36 балів. Оцінювання знань студентів на підсумковому контролі здійснюється у межах від 0 до 40 балів. Студент на екзамені повинен отримати мінімум 24 бали. Розподіл балів між екзаменаційними питаннями, тестовим опитуванням, розв’язуванням задач на підсумковому контролі (екзамені) здійснюється у відповідності до робочої програми та покладається на розгляд викладача.
Якщо на екзамені студент набрав менше 24 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю і становить – Незадовільно з можливістю повторного складання (FX).

Шкала оцінювання студентів на екзамені

Критерії оцінки знань студентів при проведенні підсумкового контролю
Відповідь на оцінку А – відмінно має відповідати таким вимогам:
– розгорнутий, вичерпний виклад змісту питання;
– повний перелік, необхідний для розкриття змісту питання, категорій та законів;
– знання нормативного та законодавчого матеріалу, обов’язкове посилання на них під час розкриття питання;
– правильне розкриття змісту показників, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії:
– здатність самостійно робити логічні висновки і узагальнення;
– використання актуальних фактичних та статистичних даних, матеріалів останніх подій в соціально-економічному житті країни та за її межами;
– знання відповідних формул, правил, означень для застосування їх при розв’язуванні задач.
Відповідь на оцінку В – Добре оцінюється, якщо:
– порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище, якщо він необхідний для вичерпної відповіді;
– хід виконання завдання є правильним, але допущені незначні помилки в розрахунках.
Відповідь на оцінку D – Задовільно оцінюється, якщо:
– відповідь малообгрунтована, неповна;
– студент не знайомий з нормативно-законодавчим матеріалом;
– студент знає, але не вміє застосовувати формули для розв’язування завдання;
– студент лише з допомогою викладача може зрозуміти та виправити свої помилки.
Відповідь на оцінку FX – Незадовільно з можливістю повторного складання оцінюється, якщо: характер відповіді дає підставу стверджувати, що студент неправильно зрозумів суть питання чи не знає правильної відповіді;
– студент не знає формул для визначення необхідних показників;
– допущені грубі помилки, і студент не може їх виправити;
– студент не вміє робити висновки за обчисленими показниками;
– студенту надається можливість для повторного складання іспиту.
До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться результати в балах поточного контролю та екзамену, а також загальна підсумкова оцінка.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ У ВИГЛЯДІ ЗАЛІКУ ЧИ ДИФЕРЕНІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ
Семестровий залік, семестровий диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру.
З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань студентів здійснюється тільки за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Семестровий залік виставляється за умови, що студент успішно виконав усі завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни для поточного контролю і набрав при цьому не менше 60 балів. У відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі “оцінювання за національною шкалою” робиться запис: “зараховано”, “не зараховано”.
З навчальних дисциплін, що виносяться на диференційований залік, оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного контролю у відповідності до поданої схеми. У відомості контролю знань та індивідуальному навчальному плані студента в графі “оцінювання за національною шкалою” робиться запис: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
Загальна оцінка знань студентів визначається шляхом сумування балів за поточне навчання і підсумковий контроль. Оцінювання здійснюється за поданою шкалою (Додаток 1).

Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів

Ліквідація академзаборгованості студента за поточне навчання і заліково-екзаменаційну сесію
Академзаборгованість за поточне навчання виникає в результаті того, що студент протягом навчання в семестрі за всі форми навчального процесу не набрав достатньої кількості балів (менше 36 балів ) і не був допущений до підсумкового контролю (екзамен). Його підсумкова оцінка становить F – (незадовільно, з обов’язковим повторним курсом).
Такий студент направляється на повторне вивчення дисципліни, яке проводиться у вигляді додаткових консультацій. Механізм повторного навчання у вигляді додаткових консультацій здійснюється у відповідності до „Положення про порядок проведення додаткових консультацій для студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою”.
Академзаборгованість за заліково-екзаменаційну сесію виникає у результаті того, що студент за підсумками поточного навчання був допущений до підсумкового контролю на заліково-екзаменаційній сесії (отримав мінімальну кількість балів – 36), проте, на підсумковому контролі (екзамен) студент набрав менше 24 балів і отримав оцінку „незадовільно”. Його підсумкова оцінка становить FX – (незадовільно, з можливістю повторного перескладання). Такий студент має можливість в період ліквідації академзаборгованості, згідно графіка розробленого деканатом, ліквідувати цю академзаборгованість.
Студент повинен ліквідувати академзаборгованість за поточне навчання і заліково-екзаменаційну сесію до початку наступного навчального семестру або навчального року.
У випадку наявності академзаборгованостей з дисциплін до початку нового навчального року, студент підлягає відрахуванню з інституту. Відрахування та поновлення студентів в інституті регламентується „Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою”.

Опубліковано в категорії: Процес в інституті.