Павлова Світлана, к.е.н., Блаженчук Сергій, cтудент Волиньський інститут економіки та менеджменту ВПЛИВ «ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ» НА РОЗВИТОК БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ


 

Країни «Вишеградської четвірки» (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) згідні підтримувати Україну у всіх питаннях розвитку бізнесу. Дані країни згідні надавати консультації, проводити семінари приймати участь в розробці бізнес планів та супроводжені бізнесу, але геополітична ситуація яка складається в нашій країні спонукає до того, що бізнесові організації переміщають власний бізнес до країн Вишеградської четвірки. В межах співробітництва України та країн Вишеградської четвірки у багатьох підприємців, великих чи малих, виникає мотивація до розширення свого бізнесу закордон, або до його переміщення.

Країни Вишеградської четвірки також запропонували план надання допомоги Україні у сфері енергетики. Йшлося про постачання частини газу, який купують країни ЄС.

Основними мотивами розвитку бізнесу за допомогою країн Вишеградської четвірки є: зниження собівартості (витрат); наявність кваліфікованої робочої сили; доступ до національного ринку; стратегічне розміщення; якість інфраструктури; політичне та бізнес середовище; стимулювання уряду.

Що стосується зниження собівартості, то головною метою для переміщення вертикальних інвестицій в економіку В-4 є можливість скорочення витрат. Хоча Словаччина, як і раніше є найдешевшою локацією серед країн В-4, це дорожче, ніж Румунія та Болгарія, але і співвідношення продуктивність / витрати було визначене як краще. Зі зростанням вартості робочої сили в Польщі, Угорщині та Чеській Республіці, більш дешеві альтернативи, такі як Словаччина, Болгарія і Румунія стають все більш привабливими. Наявність і вартість освічених і кваліфікованих кадрів було виступає в якості одного з найбільш важливих чинників при ухваленні рішення інвестувати в країни В-4.

Також країни Вишеградської четвірки мають «наукову перевагу» в порівнянні з іншими країнами в напрямку знання «малих» мов і в хорошому постачанні університетських випускників з даної галузі знань. Щодо доступу до національного ринку, то наявність конкурентів на ринку визначає ринковий потенціал до нових споживачів та створює тиск на компанії що не обслуговували своїх клієнтів локально. Важливим фактором є географічна позиція, яка визначена як досить впливова, що має стратегічне географічне положення в межах регіону та хороший доступ до потенційних споживачів. Країни В-4 мають перевагу бути у центрі регіону СЕЕ, близько до Західної Європи та інших країн Середнього Сходу і Африки; отож пропонується різноманітність мов та стратегічна позиція для обслуговування відносно великого ринку.

Якість інфраструктури, а особливо інформації та комунікації поставлені як важливі у діяльності компаній. Розвинена інфраструктура є передумовою для багатьох інвестицій у сфері бізнес сервісу таких як кол-центри та загальні сервіси. Це прямує до технологічно залежної інфраструктури, до телекомунікації та електричної мережі чи до швидкісного інтернету. Подібно до праці, якість та доступність інфраструктури розглядається як така що більш важливіша ніж її ціна.

У стимулюванні уряду важливими є інвестиційні стимули, що мають вирішальне значення для іноземних інвесторів.

Варто звернути увагу на те, що багато підприємців намагаються започаткувати бізнес «з нуля» у країнах В-4. Тому важливим буде звернути увагу на вимоги щодо започаткування іноземного бізнесу у кожній із країн (Чехії, Польщі, Словаччині та Угорщині).

Процес створення підрозділу із іноземним капіталом в Чехії вимагає лише 3 дні. Іноземні підприємства зобов’язані надати апостиль та копії документів головної компанії, яка була завірена нотаріально за кордоном (якщо є). Крім того, прямі іноземні інвестиції мають бути доведені до відома Чеського національного банку у статистичних цілях. Таке повідомлення зазвичай займає два дні. Всі документи, необхідні для реєстрації компанії повинні бути представлені на чеській мові. Форми бізнес реєстрації завантажуються он-лайн на веб-сайті міністерства юстиції. Для реєстрації нової компанії в торговому реєстрі, заявка повинна бути подана до відповідного суду керуючого реєстру. Деякі документи повинні бути представлені в реєстрі в оригіналі. Тим не менше, документи повинні бути подані в електронному вигляді. Іноземні компанії можуть вільно відкривати і вести банківські рахунки в іноземній валюті. Мінімальні вимоги до капіталу для вітчизняних і зарубіжних компаній із обмеженою відповідальністю (ТОВ) у Празі 200000 крон (~ $ 10 688), половина з яких має бути оплаченою у при реєстрації. У випадку єдиного акціонера ТОВ, статутний капітал повинен бути сплачений в повному обсязі до реєстрації [1, 105].

Для того щоб відкрити свій бізнес у Польщі, зокрема іноземне товариство з обмеженою відповідальністю, потрібно виконати 7 процедур що вимагає 33 дні. Польські правила, які діють як до внутрішніх, так і до іноземних інвесторів, забороняють єдиному акціонеру ТОВ бути єдиним засновником та акціонером іншого ТОВ. На додаток до процедур що вимагаються від вітчизняних компаній, іноземні компанії повинні надати документи з апостилями та перекладом від материнської компанії за кордоном. З 31 березня 2009, нові положення закону про Національний судовий реєстр вступили в силу, що дозволяє заявникам отримати статистичний номер (REGON), ідентифікаційний номер платника податків (ІПН), а також вступ в управління соціального страхування (Zakład Ubezpieczenґ Społecznych) при їх реєстрації в Національному судовому реєстрі. Це займає близько місяця. Компанії в Польщі можуть вільно відкривати і вести банківські рахунки в іноземній валюті. Мінімальні вимоги до капіталу для вітчизняних і зарубіжних компаній PLN 5000 (~ $ 1700). Зареєстрований статутний капітал для компаній ТОВ повинні бути сплачені в повному обсязі при реєстрації [1, 142].

Для того щоб відкрити свій бізнес у Словаччині, зокрема іноземне товариство з обмеженою відповідальністю, потрібно виконати 8 процедур що займає 18 днів. На додаток до процедур, пов’язаних з вітчизняною компанією, іноземна компанія яка утворює підрозділ, повинна перекласти і завірити копії установчих документів материнської компанії. Легалізація не є обов’язковою, якщо країна материнської компанії уклала двосторонню угоду про правову допомогу зі Словацькою Республікою, або якщо країна є учасником Апостилю Гаазької конвенції. В останньому випадку, апостиль перекладених документів є достатньою умовою. Крім того, іноземні компанії повинні повідомляти Національний банк Словаччини про всі прямі іноземні інвестиції, що перевищують 700,000 €. Реєстраційні форми для національного реєстру суду можуть бути завантажені і зареєстровані в Інтернеті. Правовий термін реєстрації становить 5 робочих днів. Іноземні компанії можуть вільно відкривати і вести банківські рахунки в іноземній валюті. Мінімальний вимога до сплаченого капіталу у Словацькій Республіці є 5000 €, з яких 50% мають бути виплачені готівкою при створенні компанії. Якщо компанія засновується єдиним партнером, статутний капітал повинен бути сплачений в повному обсязі до реєстрації в Комерційному регістрі [1, 151].

Значна частина законів захищають іноземні інвестиції в Угорщині, надають національний режим і дозволяють репатріацію прибутку. Найбільш важливим законом про захист іноземних та вітчизняних інвесторів є Закон про іноземні інвестиції від 1988 року. Він надає повний захист інвестиціям і підприємствам, неугорського інвестора і гарантії того, що з іноземними інвесторами будуть поводитись таким же чином, як з національними інвесторами. Іноземні фінансові інститути можуть керувати галузями і проводити транскордонні фінансові послуги в Угорщині, відповідно до зобов’язань ОЕСР. В даний час іноземні фірми контролюють 2/3 виробництва, 90% телекомунікаційного і 60% енергетичного секторів [2].

Проаналізувавши вимоги до започаткування іноземного бізнесу у кожній із країн В-4, ми дійшли до висновку що найкращою країною в такому випадку є Словаччина. Хоча процедура започаткування діяльності займає 18 днів (що на 15 днів більше ніж у Чехії), проте тут набагато менша мінімальна вимога до сплаченого капіталу. Також, як зазначалось раніше, Словаччина як і раніше є найдешевшою локацією серед країн В-4.

Можна зробити висновок, що Україні важливо розвивати співробітництво з Вишеградською групою як в рамках існуючого формату „В4+1”, так і пропонуючи конкретні проекти регіонального співробітництва в різних сферах, таких як: транскордонне співробітництво, енергетичні проекти, економічне співробітництво, тощо.

Список використаних джерел

  1. Investing Across Borders 2010. Indicators of foreign direct investment regulation in 87 economies / World Bank Group Report. Режим доступу: http://iab.worldbank.org/~/media/FPDKM/IAB/Documents/IAB-report.pdf
  2. Investment in Hungary. Booklet. KPMG Hungary. – Budapest 2011
  3. Вовканич І.І. Формування зовнішньополітичної стратегії України в центральноєвропейському геополітичному просторі. – Геополітика України: історія і сучасність: збірник наукових праць. Вип.1. – Ужгород:Ліра, 2009. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Geopolityka/2009_1/PDF/Vovkanych.pdf
  4. Каплинський Олександр. Роль Вишеградської четвірки в контексті національної безпеки України. Стратегічні пріоритети, №2(11), 2009 р. С. 47-54
  5. Міжнародний Вишеградський Фонд. – http://visegradfund.org/

 

One Comment

  1. Дуже цікава стаття, що дозволяє українцям зорієнтуватись, в якій країні Вишеградської четвірки найвигідніше розпочинати власний бізнес!

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *